Люди ТЕРРА-ПАК. Менеджер ЗЕД

 «Люди «Терра-Пак» — проект про людей, які щодня творять майбутнє компанії

Сьогодні мова про Ірину Грем. Ірина працює менеджером ЗЕД (зовнішньо-економічної діяльності).

«Працюю у компанії з березня 2017 року. Зацікавило те, що тут потрібно знати англійську мову. Я вирішила ризикнути і спробувати. Так сталося, що робота на «Терра-Пак» затягнула. Мені тут подобається.

У мої обов’язки входить закупівля сировини і товарів на іноземних ринках і організація перевезення в Україну, включно з куруванням розмитнення.

З початком війни робота кардинально змінилася. Спочатку це був суцільний хаос. Українські порти закрили. Довелося перебудовувати майже всі шляхи постачання. Ми думали, як по-новому вибудувувати логістичні ланцюжки. Постало питання, через які з сусідніх країн завозити сировину: Румунія, Польща, Туреччина. Станом на початок війни значна кількість контейнерів з сировиною була у дорозі.

По кожному контейнеру окремо потрібно були вирішувати, як його завезти, що тягнуло за собою колосальну кількість проблем. Я отримала унікальний  досвід   роботи в умовах невизначеності. У цей час я дуже хвилювалась та стресувала. Одним джерелом стресу була війна, іншим – невизначеність, форс-мажор, який виник з контейнерами.

Справитись зі стресом допомагали всі: і колеги з «Терра-Пак», і вдома. Не було враження, що я залишилася з проблемами один-на-один. Я відчувала підтримку. У будь-який момент я могла звернутися до Віталія Пашина, безпосереднього керівника. Ми обговорювали кожну проблему, консультувалися і приймали рішення про наступний крок. У цей час я працювала фактично з раннього ранку до пізнього вечора. Вдома підтримував чоловік.

Мій маленький син дуже радів, коли я мала вільний час на вихідні. Ми готували їсти, бавились, йшли гуляти. Влітку кожен вечір катались на велосипеді, що вивільняло внутрішню напругу.

У більш-менш прогнозоване русло робота ввійшла тільки у серпні. З березня по липень ми вивозили всі контейнери, які вже були в дорозі станом на початок війни. Не було розуміння, як перенаправляти в інші порти та як з інших портів привозити в Україну. Цей період був важким. На кожному етапі виникали проблеми, які потрібно було поточно вирішувати, а також вивчати цілі пласти питань.

Починаючи з серпня ми повністю переорієнтувалися на транзит через Польщу. Тим часом потік українських контейнерів у портах став меншим. Ситуація більш-менш стабілізувалася.

Мені так здається, що зараз на «Терра-Пак» я би не потрапила, оскільки компанія надає перевагу набору готових спеціалістів. У 2017 я потрапила у компанію завдяки знанню англійської мови. Все решта Ростислав Михайлович Дем’янович був готовий мене навчити. У тому плані не знаю, чи інша компанія погодилася б взяти людину без досвіду і вкласти час та зусилля у навчання перш, ніж я стану працювати самостійно. З моменту, коли прийшла на роботу і до моменту, коли від «А» до «Я» організувала свою першу поставку, пройшло 6 місяців.

На «Терра-Пак» мені подобається, що є лояльність керівництва, можливість відпрошуватися при потребі, оскільки у мене маленька дитина. У такому разі допрацьовую з дому.

Що мені особливо подобається у компанії: які б не були труднощі, ми постійно знаходимо вихід. Я хочу побажати «Терра-Паку» пережити всі складні часи і не просто пережити, а міцно утвердитися на лідерській позиції».

Детальніше ознайомитися з історією компанії “Терра-Пак” можна за посиланням